Трансгендерна людина — це людина, чия гендерна ідентичність не збігається з тією статтю, що була записана при народженні.
Із часу проголошення незалежності трансгендерний перехід для українців та українок був довгим, складним, місцями навіть дискримінаційним. Але у 2016 році відбулись відчутні позитивні зміни: МОЗ прийняло два важливі накази – №972 та №1041. Після цього процедура значно спростилася.
Обовʼязково перебувати на обстеженні місяць у психіатричному стаціонарі для отримання діагнозу та спостерігатись у лікаря-сексопатолога за місцем проживання не менше 1 року.
Такої вимоги більше немає. Проте спостереження у психіатра має тривати не менше 2-х років. При потребі також можливе обстеження 2 тижні в стаціонарі. На практиці це зазвичай трактується так: або 2 роки амбулаторно, або 2 тижні в стаціонарі.
Всі обстеження передавались в Комісію з питань зміни (корекції) статевої належності, яка видавала дозвіл на хірургічну операцію. Після її проведення Комісія оцінювала обсяг корекції, і, якщо він був достатнім, то видавала медичне свідоцтво, з яким вже можна було йти РАЦС, аби змінити стать та імʼя в документах.
Комісії вже не існує, як і обовʼязкової вимоги щодо хірургічного втручання. Зараз трансгендерна людина спершу повинна звернутись до сімейного лікаря/ки, який/а направляє до психіатра, який вже ставить діагноз «транссексуалізм». Також на цьому етапі може проводиться гормональна терапія і хірургічне втручання за потреби. Отримавши діагноз і здійснивши потрібні медичні втручання, транслюдина повертається до сімейного лікаря/ки, який/а на базі лікарні збирає комісію. Остання виписує медичне свідоцтво про зміну (корекцію) статевої належності. Тоді вже можна звертатись в РАЦС, щоби змінити документи (спочатку змінюється свідоцтво про народження, а потім можна змінити паспорт та інші документи).
Процедура недоступна для дітей до 18 років та людей, що перебували у шлюбі та мали дітей віком до 18 років.
Таких обмежень зараз немає. Процедура може проводитись і неповнолітнім за згодою батьків. При цьому для неповнолітніх є медична процедура, але зміни документів не передбачено.
Перелік протипоказань: “гомосексуалізм, трансвестизм на фоні трансформації статевої ролі”, “гермафродитизм”, грубі порушення соціальної адаптації (відсутність роботи, постійного місця проживання, алкоголізм, наркоманія, антисоціальна поведінка тощо).
Перелік показань: “відсутність делінквентної поведінки”, хоча як це пов’язано з гендерною ідентичностю, зрозуміти неможливо.
*Терміни “гомосексуалізм”, “трансвестизм”, “гермафродитизм” є застарілими і і вважаються некоректними сьогодні. Натомість варто вживати терміни “гомосексуальність”, “кросдресинг”, “інтерсексваріації”.
Тепер цих протипоказань/показань не існує.
Так, процедура досі не досконала і залежить від отримання діагнозу й медичних втручань, зокрема, аби можна було вимагати зміну імені та гендерного маркера в документах. Окрім цього, дотепер вживається термін «зміна (корекція) статевої належності», коли коректним є «трансгендерний перехід». Адже людина проходить ряд етапів, а тому трансгендерний перехід є комплексною процедурою.
Матеріал нижче створений з експертною підтримкою координаторки трансгендерного напряму ГО «Інсайт» Інною Ірискіною
Доєднуйся до спільноти, отримуй доступ до ексклюзивних продуктів та допоможи нам бути стабільними.
Ми готові створювати спецпроекти у співпраці з громадськими організаціями, благодійними фондами та міжнародними організаціями. З питань такої співпраці можна писати.
